Білий наліт на мигдаликах у дітей

Поява білого нальоту на гландах у дитини має викликати побоювання в батьків, оскільки це може вказувати на різні захворювання — від простих вірусних інфекцій до більш серйозних станів. Для запобігання таким хворобам та їхнім потенційним ускладненням важливі своєчасні дії, які неможливі без знання про причини, методи діагностики та лікування цієї патології.

Причини білого нальоту в горлі дитини

Оскільки мигдалики відіграють важливу роль у захисті організму від шкідливих мікроорганізмів, поява білого нальоту на гландах у дитини часто пов'язана з реакцією імунної системи на інфекцію та може свідчити про низку захворювань:

• Ангіна (гострий тонзиліт) — найбільш поширена причина, спричинена стрептококовою або вірусною інфекцією. Поряд з нальотом, у дитини можуть спостерігатися висока температура, біль у горлі та збільшення лімфатичних вузлів.
• Хронічний тонзиліт — у цьому випадку наліт на мигдаликах стає регулярним явищем та супроводжується неприємним запахом з рота.
• Фарингіт — запалення горлянки, спричинене вірусами або бактеріями, також може викликати наліт у горлі.
• Кандидоз — грибкова інфекція, відома як молочниця, призводить до утворення білого нальоту на слизових оболонках рота та мигдаликах. Цей стан може виникати в дітей із ослабленим імунітетом або після тривалого прийому антибіотиків.
• Інфекційний мононуклеоз — це хвороба, спричинена вірусом Епштейна-Барра. Крім білого нальоту, симптоми включають втому, пропасницю, збільшення лімфовузлів, а також печінки та селезінки.
• Дифтерія — це небезпечне інфекційне захворювання, що викликається дифтерійною паличкою (Corynebacterium diphtheriae). Білий або сірий наліт при дифтерії має щільну структуру, що важко знімається, та його видалення може викликати кровотечу. Ця хвороба потребує негайного лікування, оскільки токсини дифтерійної палички можуть спричинити серйозні ускладнення.

Методи діагностики

Перший етап діагностики полягає в огляді педіатром або отоларингологом (ЛОР-ом). Лікар оцінить характер нальоту на поверхні слизової оболонки: товщину, колір, консистенцію та поширеність. Для уточнення можливих причин батьків запитують про загальні симптоми дитини та скарги. Далі, залежно від підозр на те чи інше захворювання, призначають лабораторні та/або інструментальні методи обстеження:

• При підозрі на інфекційну природу нальоту потрібен мазок з поверхні язика чи слизової оболонки для бактеріологічного, чи мікологічного аналізу. Це допомагає визначити, чи викликаний наліт грибками (наприклад, кандидами) чи бактеріями;
• Мазок також може бути відправлений на посів, щоб виростити культури мікроорганізмів. Це необхідно для точного визначення виду збудника та його чутливості до антибіотиків чи протигрибкових препаратів. Такий підхід особливо важливий при тривалому або рецидивному перебігу захворювання;
• Загальний аналіз крові допомагає виявити запальні процеси та порушення в імунній системі дитини. Наприклад, високий рівень лейкоцитів свідчить про інфекцію;
• Якщо наліт супроводжується іншими тривожними симптомами, такими як збільшені лімфовузли або стійкі болі, лікар може призначити додаткові дослідження, включно з ультразвуковим дослідженням (УЗД) органів черевної порожнини, щоб унеможливити системні захворювання;
• Якщо білий наліт супроводжується збільшеними лімфатичними вузлами чи підозрою на інфекційні процеси в дихальній системі, направляють на рентгенографію. Це допомагає виключити запальні захворювання легень, трахеї та бронхів.

Як забрати білий наліт на гландах у дитини?

Насамперед слід зазначити, що лікують не сам наліт на мигдаликах, а захворювання, яке призвело до його появи. Також не варто нехтувати відвідуваннями лікаря, оскільки самолікування може бути небезпечним, особливо якщо наліт викликаний серйозними інфекціями, такими як ангіна, кандидоз або дифтерія.

Залежно від причини патології, як правило, призначають:

• Полоскання горла — для цього найчастіше використовують антисептичні або теплі сольові розчини (1 чайна ложка солі на склянку води), щоб зняти запалення та зменшити наліт. Також використовують відвар ромашки або календули, які мають антисептичний ефект.
• Антисептики та ліки — при бактеріальній інфекції лікар може призначити місцеві антисептики у вигляді спреїв. Якщо наліт викликаний бактеріальною інфекцією (наприклад, стрептококовою ангіною), лікар призначить антибіотики. Курс антибіотикотерапії необхідно проходити повністю, навіть якщо симптоми зникли раніше терміну, щоб запобігти рецидивам та ускладненням. У разі грибкової інфекції призначаються протигрибкові препарати. Дифтерію лікують запровадженням протидифтерійної сироватки та антибіотиків.
• Рясне пиття та зволоження — важливо забезпечити дитині тепле пиття, що допоможе зволожити слизову та вивести токсини з організму. Зволоження повітря та часті провітрювання кімнати також сприяють якнайшвидшому одужанню.

Якщо білий наліт у горлі виник на тлі фарингіту, ларингіту або тонзиліту, рекомендовано використовувати ліки на рослинній основі. Вони є м'яким рішенням для дітей, оскільки мають вищий профіль безпеки.

Одним із таких засобів є препарат Тонзипрет^® від німецького виробника Біонорика СЕ, що представлений у формі таблеток та крапель для прийому внутрішньо. До складу ліків входять такі натуральні речовини, як американський лаконос, гваякове дерево та стручковий перець. Завдяки технології фітонірингу, яка використовується під час виробництва препарату, активні компоненти зберігають свою природну ефективність.

Ліки Тонзипрет^® забезпечують протизапальну, знеболювальну та імуномодулювальну дію, що робить їх ефективним засобом для лікування гострих та хронічних захворювань горла:

• Пігулки підходять як для дітей з 1 року, так і для дорослих. Вони миттєво розсмоктуються у ротовій порожнині, а при загостреннях їх можна приймати часто (кожні 15 хвилин) для швидкого усунення симптомів осиплісті та періння у горлі;
• Краплі особливо зручні для малюків віком від 1 до 3 років, яким важко давати таблетки.

Крім того, препарат зміцнює місцевий імунітет дихальних шляхів, знижуючи ризик повторних захворювань.

Можливі ускладнення

Захворювання, що призводять до появи нальоту на піднебінні в дитини, без належного лікування призводять до таких наслідків:

• Ангіна — можливі ускладнення включають гострий ревматизм, який вражає серце та суглоби, а також пієлонефрит (запалення нирок). У поодиноких випадках можуть розвиватися абсцеси мигдаликів, які потребують хірургічного втручання. Також ангіна може сприяти розвитку системного запалення та алергічних реакцій — екземі чи астмі.
• Кандидоз (молочниця) — призводить до поширення інфекції на інші ділянки організму, такі як стравохід або статеві органи. У дітей з ослабленим імунітетом кандидоз може спричинити більш серйозні системні інфекції та ускладнити лікування.
• Інфекційний мононуклеоз — може викликати ряд ускладнень, включаючи гепатит (запалення печінки) та спленомегалію (збільшення селезінки), що збільшує ризик розриву органу. Також можуть виникнути неврологічні патології (менінгіт чи енцефаліт), особливо у випадках тяжкого перебігу хвороби.
• Дифтерія –— викликає міокардит (запалення серцевого м'яза) та неврит (запалення нервів). Також можуть розвиватися дихальні ускладнення: утруднення дихання та обструкція дихальних шляхів.

Профілактика

Щоб ефективно запобігти захворюванням, які викликають білий наліт на гландах, важливо дотримуватися кількох ключових рекомендацій:

• Вакцинація –— включає щеплення від дифтерії (проводяться 6 разів до 16 років) та сезонні від грипу.
• Догляд за ротовою порожниною — регулярне чищення зубів та використання антисептичних засобів для полоскання рота зменшують ризик розвитку інфекцій та кандидозу.
• Підтримка імунної системи — здорове харчування, регулярні фізичні вправи та загартовування зміцнюють імунітет та підвищують опірність інфекціям.
• Своєчасне звернення до лікаря — швидка діагностика та лікування за перших ознак запалення допомагають запобігти розвитку ускладнень та рецидиви.

При перших симптомах застуди рекомендується приймати препарат Тонзипрет^®, який швидко усуне дискомфортні відчуття та профілактує розвиток тонзиліту, фарингіту і ларингіту.